Олеся Білоус,
м. Київ, Україна
Народилася 1983р. в Киргизії в родині геологів. Після здобуття Україною незалежності разом із батьками повернулася на Батьківщину. Дитинство минуло на Житомирщині(смт. Червоногранітне). Закінчила Житомирський державний університет ім. Івана Франка (2006), Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова (магістратура,2007). Навчаюся в аспірантурі Науково-дослідного інституту українознавства на філософському відділенні. Вірші пишу з дитинства. Поетичні твори, журналістські матеріали та публіцистика друкувалися в альманахах "Зоряні роси", "Вітрила", газетах "Вільне слово", "Прапор", "Християнство", "Євангельська нива". Заміжня. Член церкви «Дім Євангелія» (ВО ЄХБ, Київ)
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : В размытых границах - Людмила Солма *) Примечание:
Внимать (внять)-
http://etymolog.ruslang.ru/vinogradov.php?id=vnimat&vol=3
http://www.krotov.info/slovari/V/N/wrd_3338.htm
Преходящий (преходят)-
http://ushdict.narod.ru/167/w50263.htm
Пресекая попытки "критиканского ёрничества" поясняю:
"как преходят... усталости - в неги" (здесь имеется ввиду "усталость" роженицы и "блаженство неги" - когда слышишь первый крик своего новороженного малыша - это ни с чем не_сравнимое_счастье!)
Один из любимых мной верлибристов - Геннадий Айги - просто немеряная глубина поэтически-философской мысли, я даже и не пытаюсь дотягиваться до его высот - но частенько невольно откликаюсь на его произведения неким отдаленным подобием "философской переклички", облаченной и в мою "индивидуальность" таких вот личных "соразмышлений".
