Если бы вы были от мира, то мир любил бы своё ; а как вы не от мира, но Я избрал вас от мира потому ненавидит вас мир. Иоан15:19.
Вот кто-то молится за нас,
Вот кто-то тихо проклинает.
В разрезе мушки чей-то глаз
Слегка прищурен, и сейчас,
Возможно, кто-то "на заказ"
Патрон в патронник загоняет.
Вот кто-то честно , не любя,
Через себя переступая,
Берет и грузит на себя
Чужую боль, и за тебя,
Не понимая, что любя,
Главу на плаху возлагает.
Вот кто-то, как бы про запас,
В пустыне манну собирая,
Не понимает, что для нас
Усмотрен Богом каждый час
И что излишки губят нас,
Тела и души разлагая.
Вот кто-то где-то просто так,
Краюху хлеба преломляя,
Накормит нищих и бродяг,
Больных, сирот и бедолаг,
А сам ложится натощак,
Себя порою забывая.
Вот кто-то где-то день за днём
, Вот кто-то где-то год за годом
Идёт вперёд своим путём,
Где в одиночку, где вдоём,
Спеша за славой и рублём,
Лишаясь радости свободы.
Вот Кто-то где-то, просто взяв
Когда-то грех плотского мира,
Лишив Себя законных прав,
Над бездной руки разметав,
"Свершилось...",- тихо прошептав,
Воскресшим вышел из могилы.
Вот кто-то взял да и принял
Безумный акт спасенья верой,
Принял, поверил и признал,
Что Кто-то телом умирал,
Чтоб кто-то в духе воскресал,
Порвав контакт с греховной сферой.
И вот поэтому сейчас
Есть кто-то где-то, где-то кто-то,
Кто встал за нас и против нас,
Кто в Боге жив. А кто угас,
Не прочь порою на " заказ"
Проклятьем вымазать кого-то.
Одним - борьба, другим судьба,
А кто-то скажет "Слава Богу!"
Один пошёл тропой раба,
Другому радостна борьба –
Борьба за вольные хлеба,
За в Царство Божие дорогу.
Конечно кто-то и устал,
Кому-то зло вцепилось в глотку.
Но есть трагический финал
У тех, кто скис,душою сдал,
Кто первородство променял
На "чечевичную похлёбку".
А ты готовься воевать,
Передохни и снова в драку
Как Халев в восемьдесят пять,
Ты свой удел обязан брать,
Не забывая помогать
Недавно вышедшим из мрака.
И пусть сегодня Божий глас
Тебя во всём сопровождает.
Живи и помни как наказ,
Что тесен путь и близок час,
Что кто-то молится за нас,
А кто-то тихо проклинает.
Леонид Лосев,
Тында. Россия.
Леонид Лосев родился в городе Благовещенске.Большую часть жизни провёл в местах лишения свободы.Употреблял вино и наркотики.В 1993 году, отбывая наказание в колонии строгого режима,встретился с людьми проповедовавшими "Евангелие"Эта встреча в корне изменила его образ жизни, определив его дальнейшую судьбу. Вера в искупительную жертву Христа , помогла ему исцелиться от туберкулёза и, что самое замечательное, он получил от Господа дар писать стихи.Являясь членом "Церкви Евангельских Христиан", организовывает и проводит авторские встречи, направленные на проповедь "Евангелия".Издано два сборника стихов "Я расскажу тебе о Боге","Я вывел формулу любви" e-mail автора:llosev46@mail.ru
Прочитано 4059 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
И мне понравился,брат) В четвертой строке что-то видно пропущено... может не "чуть", а "слегка"? Но сам стих и смысл очень понравился. Благословений Божьих!
Для детей : Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.
